Людина без ворогів.

Необразлива людина йшла громадським місцем, коли раптом на неї напав незнайомець із палицею. Напад був жорстоким, залишивши жертву побитою та збентеженою.

Коли незнайомця привели до суду, позивач звернувся до судді, сказавши: "Я не розумію, чому на мене напали; у мене немає ворогів у цьому світі."

Підсудний відповів: "Саме тому я його вдарив."

Суддя, розмірковуючи над ситуацією, оголосив: "Нехай ув'язненого звільнять. Людина, яка не має ворогів, не має й друзів. Суд не для таких справ."

У цей момент суддя вказав на глибоку істину про людські стосунки та складність суспільних взаємин.