
Жителі Мадагонії відчували глибоку антипатію до мешканців Новакатки. Ця ворожнеча досягла свого піку в нападі на групу моряків з новакатського судна, що призвело до загибелі двох моряків і поранень ще дванадцяти. У відповідь на цей акт насильства король Мадагонії відмовився вибачитися або відшкодувати завдані збитки.
Як наслідок, король Новакатки оголосив війну Мадагонії, стверджуючи, що необхідно продемонструвати, що новакатці не повинні зазнавати різанини без наслідків. Наступні битви були жорстокими, і мадагонці зуміли вбити дві тисячі новакатців і поранити ще дванадцять тисяч.
Незважаючи на свою чисельну перевагу, мадагонці врешті-решт зазнали поразки в конфлікті. Ця поразка залишила їх глибоко пригніченими, і в результаті ворожнеча до новакатців лише посилилася. З того часу жоден новакатець не міг бути в безпеці щодо свого майна чи життя на землях Мадагонії.
Мораль історії полягає в тому, що підтримання ненависті та вчинення насильства може призвести до руйнівних наслідків для всіх учасників, продовжуючи цикл страждань та небезпеки.
Реклама
Завтра ввечері: Лисиця і Журавель